Якщо вам здається, що спальному районі міста вулиці нема чим похвалитися, то прочитайте мою історію та переконайтеся в зворотньому!

 

Вулиця Василя Тютюнника (колишня ім.Малишева) нагадує бжолині соти, де в кожному дворі є власна бджола-королева. Кожна з них прагне зробити все можливе, аби саме її господарство виглядало якнайкраще. Над вулицею часто пролітають чужі бджоли-трутні, вони залишають після себе сміття та думають, що їм все дозволено. Але на варті чистоти та порядку завжди стоїть бджола-санітар Наталя. Вона не залишає без уваги жоден сміттєвий бак – все відсортує, згрупує та спакує. А якщо ви вирішили викинути зламану парасольку або старі кросівки, то знайте – Наталя швидко знайде їм нового господаря.

 

Прийшов час розповісти й про гордість вулиці – це звання «Кращого подвір’я району». Що тільки ви там не побачите: нарциси, тюльпани, рози . . . Різнобарв’я кольорів та зелені завжди піднімає настрій у похмурий день.

​

Але не тільки цим може похвалитися вулиця імені українського військового діяча та полковника генерального штабу Армії УНР Василя Тютюнника. Бо саме він наприкінці травня 1919 року, коли українська армія перебувала в скрутному становищі, розробив план прориву військ УНР у напрямку Проскурова («Проскурівська операція»), яка почалася 1 червня 1919 року. У результаті її виконання вдалося відбити у Червоної армії Кам'янець-Подільський в якому розмістились урядові органи УНР.

 

Тому жити та прогулюватися по вулиці хороброго військового має бути честю для кожного дніпрянина. І хтозна, можливо вже завтра саме ви будете запрошені на відкриття меморіального комплексу імені Василя Тютюнника?

#Стежками_Дніпра